Free Call 073 23 36 567
Close
Науково-популярний адвент.  День  четвертий

Книжка цього дня – Таємниче життя дерев. Бестселер, перекладений 19 мовами.

Автор, Петер Воллебен – німецький лісник, який довго працював лісником, спостерігав, аналізував та все більше захоплювався лісом. Написав книжку, став відомим, але все ще працює лісником громади містечка Гюммеля.

Петер розповідає про своє захоплення, тому, хоч він намагається зробити книжку науково-популярною, вона значно більшою мірою популярна, ніж наукова. Це обов’язково треба пам’ятати та перевіряти особливо вражаючи моменти. А ще на всій Україні такі буково-хвойні ліси, про які написано в книзі, є в Карпатах, особливо на Буковині, в Поліссі (є навіть праліси, давні, не змінені людиною ліси!). В лісостепу та степу інші умови, інші породи дерев, інші засобі співіснування.

Сильна сторона книжки полягає в тому, що автор з завзяттям описує дерева словами, які більше властиві людям – кохання, турбота, спілкування, війна, рани – і доводить, що вони мають сенс. Ліс більше, ніж купа дерев, так само як місто – це не просто купа людей. Ліс – не тільки дерева, а й гриби, які часто бувають симбіонтами дерев або паразитами, безліч дрібноти у ґрунті, комахи, великі тварини, інші рослини. Через будь-яку подряпину у корі до найніжніших частин можуть і потраплять гриби або комахи, що буде початком кінця життя дерева, бо ці процеси дерево не може зупинити, але смерть дерева дає змогу молодим сусідам вирости великими. За словами автора, дерева можуть спілкуватися, навіть мають велику мережу, лісовий інтернет (через корені та грибні гіфи)
Є традиційні наукові теми: фотосинтез, рух речовин в стовбурі, навіщо деревам скидати листя восени, як і чому вони сплять взимку.

Три дивності з книжки:

    1. Петер Воллебен впевнений, що дерева спілкуються і підтримують одне одного, діляться водою та споживними речовинами, можуть навчатися та зберігати інформацію (з точки зору науковців це може бути трішки не так).
    2. Дерева генерують шум – тріск. І, відповідно, можуть його чути. Проростки трави видавали потріскування з частотою біля 220 Гц, а коли іншим травичкам дали його “послухати”, ті потягнулися коренями до джерела.
    3. Мох не знає, що він має рости з півдня, і в середині лісу краще розростається там, де краще умови. Якщо умови схожі з усіх боків дерева (а ліс може вирівнювати вологість та рівномірно затіняти), мох буде рости всюди.

 

Книжка коротка, легко читається, змушує по-іншому дивитися на ліси та дерева під час прогулянок.
Я вважаю, варто читати :)

Add Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *