Фізика майбутнього. Мічіо Кайку

Людині здавна кортить знати майбутнє – як зватимуть чоловіка, чи буде добрий врожай, хто виграє вибори, в який стартап можна інвестувати і все таке інше. Фантастичні книжки та фільми обіцяли та обіцяють багато чого. Ось нещодавна з минулого, з 1985 року, мав прибути головний герой культового фільму “Назад до майбутнього” Марті МакФлай і побачити летючі скейтборди та інші речі, яких ми не маємо (взагалі є працюючі моделі, але зовсім не розповсюджені). Зазвичай письменники погано вгадують майбутнє. Однак автор книжки “Фізика майбутнього” Мічіо Кайку має вгадати більше, бо він сам науковець, викладає теоретичну фізику, веде науково-популярні передачі для BBC, Discovery, the History Channel, the Science Channel, де багато і старанно опитував вчених, які зараз досліджують те, що може бути технологіями майбутнього. Досить привабливими технологіями ;)

Взагалі про цю книгу можна написати 8 рецензій, по рецензії на розділ: про майбутнє компьютерів, штучного інтелекту, медицини, нанотехнологій, енергії, космічних подорожей, багатства та людства взагалі. Кожний розділ поділений на три частини: наближче майбутне, середина століття та далеке майбутнє, за сто років (для сучасного темпу розвитку технологій це може буди надзвчайно далеко).

Компьютери зіткнуться з обмеженням дії закона Мура дуже скоро, майже зараз. Мене особливо вразило те, що обмеження накладає квантова фізика – процесори стануть настільки тонкими, що в них почне діяти принцип невизначеності Гайзенберґа. Практичне застосування квантової фізики! Але до цього процесори стануть настільки дешевими, що їх можна буде встроювати будь-куди – в папір, одяг, посуд… Можливо, я буду мати змогу подзвонити до своїх окулярів, щоб швидше їх знайти. Ще нас чекають интернет окуляри та лінзи, що даватимуть змогу додавати віртуальну інформацию до реальної, а у далекому майбутньому, можливо, читання думок та телекінез.

Штучний інтелект буде развиватися в двох напрямках: зробити настільки складний компьютер, щоб було достатньо для інтелекту, та зрозуміти, як працює мозок людини. Роботи є, роботи будуть, роботи, можливо, будуть забирати у вас работу, якщо ваша робота проста, механічна та її легко алгоритмізувати (деяких лікарів, наприклад). Тому дітей треба вчити мислити взагалі і мислити творчо, не бути роботами. Майбутніх роботів, доречі, гарно показано у мультфільмі “Велика шістка” – мабуть, сценаристи читали Кайко.

Майбутнє медицини, як його бачить автор, мені подобається, але здається дещо утопічним. Маленькі роботи, що лікують проблему на рівні клітини, роботи-хірурги, розвиток діагностики та все інше цікавеньке – вірю, а в те, що люди в більшості будуть перевіряти себе на рак кожен день за допомогою маленьгих аналізаторів, а потім підуть до лікаря, що будуть гарно ставитися до клонування органів та виправляти деякі генетичні вади – нажаль. Технології будуть, а у свідомість людей людей не вірю.

Якщо ви цікавитеся розвитком нанотехнологій, у розділі про майбутнє нанотехнологій ви дізнаєтеся мало нового, а якщо не цівавитеся, варто прочитати все самому, бо це вражає.

Майбутнє енергії Кайку розлядає значною мірою з екологічної точки зору. А якщо буде прорив у деяких технологіях, скажімо, вуглецевих трубок, то, можливо, через сто років людство буде використовувати енегрію зірок (ві бачили цю статтю? десь у тому напрямку.)

І це підводить до наступного розділу, до майбутнього космічних подорожей. Звісно, вони мають бути! Але зараз це дуже дорого, тому можна мріяти, вивчати космос з Землі та чекати розвиток технологій, наприклад, дешевих вуглецевих нано-трубок (їх можна буде використовувати будь-де, так. Одна з космічних ідей – космічний ліфт.) Здається, деякі технології та типи двигунів, про які мріяли фантасти, не суперечать фізичним знанням.

Майбутнє багатства та людства не описує таку кількість технологій, як попередні розділи, але змушує міркувати, як можна вплинути на розвиток майбутнього і підготувати до нього дітей, у який спосіб країна може йти до майбутнього і до якого саме майбутнього (звісно в контексті книги – розвивати науку та новітні технології, але не тільки це).

Останній розділ – науково-фантастичний день життя людини 2100 року. Якщо медицина буде розвиватися так, як прогнозує автор, через 85 років ми побачимо, наскільки це схоже на реальність.

Цю книгу варто читати щоб побачити, чим зараз займається сучасна наука та куди вона прямує, щоб зрозуміти, чому варто і не варто навчати дітей та онуків або щоб дізнатися, що міжзірковий космічний корабель з сонячним вітрилом ближче, ніж здавалося. Цю книгу було би гарно дарувати політикам, але я не певна, що вони прочитають всі 430 сторінок. Може спробувати підкреслити деякі розділи?
А ще “Фізика майбутнього” майже єдина дійсно науково-популярна книга, видана українською. Прочитайте її хоча б за це :)

Доречі, видавець обіцає ще дві книги Мічіо Кайку – “Гіперпростір” про багатовимірність всесвіту зрозумілою мовою та свіженьку книгу 2014р “Майбутне розуму” про сучасні дослідженя мозоку та про майбутні можливості.

Мічіо Кайку. Фізика майбутнього. – Львів: Літопис, 2013.