Як на хід розвитку людства впливають різноманітні фактори: від винайдення колеса до початку масового вживання кави? Книга німецького історика Вольфанга Шивельбуша «Смаки раю: Соціальна історія прянощів, збудників та дурманів» – революційний крок до нелінійного сприйняття історії і вже друге її видання в Україні – велика втіха для сучасних науковців та популяризаторів культурології.
Кожне суспільство має ті засоби насолоди та дурмани, на які заслуговує, яких потребує і які може знести, пише Шивельбуш і ще 250 сторінок з малюнками та прикладами розгортає цей тезис. Ілюстрації цікаво розглядати, деякі з них нам знайомі, але лише зараз, завдяки контексту та авторським коментарям ми звертаємо увагу на деталі, що зазвичай здаються не важливими, хоча мають неабияку культурну цінність. Саме завдяки їм історія відкриває нам справжні таємниці і постає не низкою сумнівних та одноманітних фактів (народився, царював, воював, заключив угоду, був покараний…), а дає змогу зрозуміти мотиви подій та відчути атмосферу, що панувала роки та віки тому.
Як зауважував Плутарх (а потім Маслоу розгорнув цю тезу у відому теорію), не необхідне робить людей щасливими, а надмірне. Соціальна історія прянощів, збудників і дурманів за Шивенбушем має завжди три етапи: 1. Героїчний (за виразом автора), який протікає одночасно із розгортанням нових суспільних тенденцій, коли доступ до екзотичного продукту мають лише найбагатші верстви населення, 2) етап масового споживання товару середніми класами, 3) нормалізація попиту, коли ажіотаж і мода спадають, а від товару беруть вже лише те, що в ньому загальновизнано цінним. Знайома картина, чи не так?
Ми звикли починати ранок з кави, закінчувати сніданок чаєм, смакувати більшість їжі з сіллю, перцем або цукром, бігати з колегами «на перекур». Ми не п’ємо літрами алкоголь під час роботи (то я не оптимістка, часом? ;)), не вважаємо вживання шоколаду статусною ознакою, а опій – засобом від нервування та снодійним для немовлят. Між тім ще 100 років тому багато що з цього було інакше, а за 500 років мало майже протилежний сенс.
Найцінніше, що може винести читач з книги – уявити справжню різницю між нашими часами та минулими. Звичні для нас речі та ритуали пройшли великий шлях від живої, незвичайної, багатоманітної та парадоксальної колишньої реальності до сучасності. Високі технології сучасності замість щіпки солі – а тенденція залишається незмінною.
Add Comment