Опис
Книжка британського історика Чарльза Раймонда Бізлі “Принц Енріке Мореплавець: Герой Португалії і Відкриттів” (1868-1955) професора історії у Бірмінгемському університеті, оповідає про історію Великих географічних відкриттів 14-15 століття, які вплинули на сучасне розуміння географії та карту світу. Одну з ключових ролей у тогочасних експедиціях зіграв принц Енріке, третій син португальського короля Жуана І. Він споряджав експедиції та фінансував подорожі, що розширювали світогляд і рухали світ уперед.
Видання розраховане на всіх, хто цікавиться географією та вікдриттями.
Генріх (Енріке, Енрікі, Енріко) Мореплавець — португальський інфант, третій син короля Жуана I та Філіппи Ланкастерській, організатор багатьох португальських морських експедицій на південь вздовж західноафриканського узбережжя.
Генріх брав участь у захопленні Сеути (1415) (дивись Битва при Сеуті), що стала форпостом португальської експансії в Африці.
У 1419 році Генріх був призначений губернатором провінції Алгарве.
25 травня 1420, Генріх отримав призначення губернатором багатого Ордена Христа, португальського спадкоємця тамплієрів, який мав штаб-квартиру в Томарі. Генріх утримував цю посаду до кінця його життя, і Орден був важливим джерелом коштів для фінансування амбітних планів Генріха, особливо його постійних спроб завоювати Канарські острови, які за ствердженням португальців, були відкриті ними ще до 1346 року. Пізніше він отримав привілеї від своїх братів Едуарда та Педро.
Генріх облаштувався на мисі Сагреш (сучасне місто Сагреш) на півдні Португалії у міста Лагуш. Він оселився в покинутому селі, що пізніше називалося Віла-до-Інфанте (Місто принца). Як вважається, ним була заснована навігаційна школа, але це не була школа у сучасному розумінні. Він використовував картографів для допомоги складання карт узбережжя Мавританії та спонсорував експедиції впродовж мавританського берегу.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.