Греки, араби і ми. Дослідження ісламофобії в гуманітарних науках

Опис

Збірка “Греки, араби і ми. Дослідження ісламофобії в гуманітарних науках” – полемічна і ґрунтовна відповідь на працю С. Гуґенайма. Під прискипливий розгляд потрапляють теми:

• ідеологічного “страху” перед арабами та мусульманами;
• питання арабо-мусульманської науки й філософії в її зв’язку з античною та середньовічною наукою та філософією;
• філологічний погляд на роль арабської мови та питання неперекладності;
• значення “латинян” і “греків” від Середньовіччя до Відродження;
• місце юдаїзму та Візантії в передачі знань західній Європі;
• новий католицизм Бенедикта XVI;
• метаморфози ідеї “цивілізації” серед істориків після Броделя;
• нові способи поширення знань за доби Інтернету;
• підходи до вивчення історії Ісламу в середній школі тощо.

Тривалий час у гуманітарних науках домінувала теорія “історії цивілізацій” Фернана Броделя, а також концепція “зіткненя цивілізацій” американського теоретика С. Ганінгтона. Однак, на думку авторів цієї колективної монографії, така некритична гегемонія призвела до расистських і ксенофобських висновків і тверджень. У Франції полеміку серед фахівців з історії, філософії та культури збурила книжка історикм С. Гугенайма, що заперечувала внесок арабо-мусульманської цивілізації у становлення справжнього “європейського” Заходу доби Середньовіччя, оскільки “латинське” коріння Європи нібито кардинально несумісне зі Сходом.

Автори, зрештою, прагнуть відповісти на запитання: хто такі ми, сучасні європейці?