Ці рожеві красуні – грам-негативні анаеробні бактерії бліді спірохети Treponema pallidum. Саме вона може викликати у людей сифіліс.
В мікроскоп напівпрозорих бактерій погано видно, але якщо їх покрасити, побачити і порахувати стає значно легше. Ганс Хрістіан Грам виявив, що специфічним способом може фарбувати деяких бактерій, а деяких не може. Ті, яких можна пофарбувати, називають грам-позитивними, а тих, яких за цією методикою пофарбувати не вдається – грам-негативними. Це відбувається через різну будову оболонок цих двох великих груп бактерій.
Спірохета за грамом не фарбується, але за методом Романовського—Гімзи її можна пофарбувати в блідо-рожевий колір. За це її назвали блідою, pallidum.
Анаеробна значить, що вона не дихає киснем і взагалі вважає його ядом.
Спірохета – спіральна, бо бактерія довга, тонка і згорнута спираллю. Ця спираль може рухатись у рідинах.
Бліда спірохета – бактерія-мінімалістка. В неї найменший серед бактерій геном, а того, що є, не вистачає для виготовлення всіх необхідних речовин для життя і розмноження. Тому жити вона може лише в клітині тіла людини при температурі 37 градусів, не більше й не менше (і в кількох досить складних коктейлях речовин в пробірці науковців).
Підходящі умови життя виявились у людей на слизових оболонках статевих органів. Тому спірохети радо заселяються на нові чисті слизові оболонки, намагаються пролізти в клітини і створити криївку. Створивши осередок, вони ростуть, множаться, радіють життю, а у людини росте те, що лікарі називають твердим шанкром. Кажуть, що не болить і не чухається, але я не перевіряла і вам не раджу. Шанкр рветься, і діаспора спірохет починає заселяти нові території та транспортні магістралі. Їх знаходять у всіх органах, у крові і лімфі. Людина починає відчувати інтоксикацію, тобто отруєння речовинами, які виділяють бактерії. Чи не помічає, бо симптоми інтоксикації схожі на грип. Спірохети продовжують розмножуватись, руйнують тканини організму – саме у цей період може провалитись ніс. Проблеми виникають не тільки естетичні, бо спірохет багато в головному (до побачення, розум) і спинному мозку, в стінках судин і інших потрібних органів.
Спірохети живуть тільки в людях. Є три версії походження цієї бактерії – американський, африканський і європейський. За американською версією, сифіліс завезли в Європу матроси з корабля Христофора Колумба. За сучасними дослідженнями, бліда спірохета скоріше за все походить від диких південноамериканських спірохет. Але деякі вчені дивляться на скелети доколумбової Європи і бачать типові для сифілісу зміни – саме це спричинило появу європейської і африканської версій походження. Хоча, можливо, це був інший збудник – складно поки що сказати точно.
Є підвиди Трепонеми палладіум, які викликають не сифіліс, а інші хвороби шкіри, суглобів і кісток з красивими назвами фрамбезія, пінту і беджель.
Сифіліс зараз лікують, але чим раніше починають лікування, тем легше і краще він лікується. Спірохети на диво все ще вмирають від пеніциліну, хоч не всі, є популяції, стійкі до всіх антибіотиків.
Вакцини від сифілісу немає, і, скоріше за все, не буде, бо мінімалістична поверхня спірохет не запам’ятовується організмом. Тому краще старанно обирати партнерів і правильно використовувати презервативи (для всіх видів сексуальних дій, а не тільки тих, від яких бувають діти – спірохетам без різниці).
-
Медицина доказова і не дуже200,00 грн.
-
Мікроби гарні та не дуже290,00 грн.
Add Comment