В природі часто виникає потреба скласти щось в мінімальному об’ємі. Все, що росте, спочатку треба зпакувати так, щоб воно найшвидше, найефективніше росло, квітло, народжувалось. При цьому виникло дуже багато дуже цікавих варіантів, і я планую повертатися до них.
Зараз розглянемо, як цибуля архівує всі свої квіти під одну оболонку. Тобто навпаки.
Якщо подивитись на квіти цибулі, зібрані в одну кулю, здається, що можна просто зменшити їх, і буде маленька кулька без жодних проблем. Як повітряна кулька. Але кожна квітка в дійсності – квітка з маточкою, тичинками, пелюстками, – бутон, який має якнайшвидше розквітнути, коли вибереться із захісного каптура. Тобто кожну окрему квітку неможна сильно зменшити. Якщо спробувати, буде багато вільного місця всередині, тіснина на зовнішньому колі і недостатньо місця для квітіння, поки стебла доростають.
Цибуля вирішила використати це вільне місце. Для цього у окремих квіточок стебла різної довжини. На те, щоб дорости до спільного розміру, їм вистачає день-два, і за цей час перші квітки встигають вирости достатньо, щоб не заважати бджолам дістатися до свіженьких незапилених квіточок.
Цей принцип можна використовувати, наприклад, для того, щоб букет квітів займав менше місця, чи зробити додаткову полицю меншої ширини, як в Ікеї.
Чи для складання Лего, як що вам удається викристовувати в одному реченні слова “Лего” і “складене”.
Add Comment